Скільки авторів, починаючи від грека Геродота і включаючи радянського академіка Б. Рибакова, вже писали про Скіфію – державу, що існувала на теренах нашої української землі! Та далеко не всі пов’язували її з історією наших праукраїнських Пращурів.

Ідея неперервності й спадкоємності скіфо-української історії стала головною метою письменника-філософа Володимира Петрука. Саме в умовах незалежності й відродження української держави, як вважає автор, необхідна зміна історичної парадигми з "Історії Руси-України" на "Історію Скіфії–України". Не даремно в назві книги використано літописну форму назви Оукраїна.

Автор зібрав значний за обсягом матеріал, причому не тільки з наукових джерел, але й з власних польових досліджень. У цікавій науково-популярній формі викладено роздуми з найважливіших проблем скіфознавства: тут і опис Священного Екзампаю, і розшуки казана царя аріанта, і славнозвісний Меч Арея, і розповідь про царя Колаксая Красне сонечко та його братів, і про загнаного в скіфський кут перського царя Дарія і ще багато чого древнього і такого вічно нашого скіфсько-українського.